Інформує Центр громадського здоров’я
Будьте обережні: гарячка Західного Нілу
Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» повідомляє, що у зв’язку із зростанням впродовж липня та частини серпня поточного року кількості зареєстрованих випадків захворювання на гарячку Західного Нілу (далі – ГЗН) на території окремих регіонів України повідомляє:
ГЗН належить до групи природно-осередкових зооантропонозних арбовірусних особливо небезпечних інфекцій з трансмісивним механізмом передачі, яку спричиняє вірус роду Flavivirus родини Flaviviridae.
Захворювання є актуальною проблемою як для медичної, так і для ветеринарної практики та має глобальне поширення на планеті, зі стабільними у часі природними й антропургічними осередками за рахунок особливостей циркуляції збудника і широкого спектру векторів, які забезпечують передачу вірусу. Трасконтинентальне переміщення птахів сприяє планетарному поширенню збудника і змінює ареали його поширення. Ендемічність територій щодо ГЗН визначається ареалами специфічних переносників, які забезпечують циркуляцію збудника між чутливими до нього біологічними видами птахів і тварин. Дане захворювання проявляється у людей спорадичними випадками та епідемічними спалахами.
Сприйнятливість людини до ГЗН є висока, зазвичай уражається сукупне населення. Групами ризику інфікування вірусом ГЗН в осередках сільського типу є сукупне населення, особливо особи, які проживають біля водних об’єктів, працівники тваринницьких господарств і птахоферм. В осередках міського типу – мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями. До груп ризику належать також мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають у польових умовах у мирний час або при
веденні бойових дій на території природних осередків. Існують і групи медичного ризику, до яких належать реципієнти препаратів крові, органів, тканин і клітин, працівники лабораторій, новонароджені діти від інфікованих матерів.
В природних осередках характерна літньо-осіння сезонність захворювання.
Територія України має всі умови (кліматичні, географічні, флоро фауністичні) для формування та функціонування сталих осередків ГЗН. За наявними даними відомо про існування природних осередків із циркуляцією вірусу ГЗН на території Північно-Західного Причорномор’я, а також ензоотичними територіями України вважаються деякі області південно-східних та західних регіонів.
На території України найбільша кількість зареєстрованих випадків ГЗН спостерігалась в 2018 та 2019 роках (20 випадків та 26 випадків аналогічно). Кумулятивно за останні 9 років було зареєстровано 89 таких випадків. Випадки ГЗН частіше реєструвались в Полтавській області, рідше в Київській та Запорізькій областях. Протягом поточного року, станом на 15.08.2024, зареєстровано 19 випадків ГЗН.
