Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області інформує
Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області постійно здійснюються обстеження на виявлення шкідників, зокрема саранових. За результатами обстежень, станом на 1 серпня , не фіксуються факти виявлення саранових на території області.
У цьому році лише на півдні України через посушливу весну спостерігається активізація розвитку саранових. Зокрема, у Запорізькій області – тривають заходи боротьби з сараною. У Херсонській та Одеській області – осередки підвищення чисельності сарани знищено.
Як виглядають саранові?
Саранові належать до ряду Прямокрилі (Orthoptera). В Україні відомо понад 200
видів прямокрилих. До цього ж ряду належать коники і цвіркуни. Усі ці комахи мають багато спільного. Зокрема для них характерно те, що голова причленована так, що дивиться в бік, а не вперед. Крил дві пари: передні більш жорсткі і використовуються як надкрила, задні більші, основний рушій в польоті. Задні ноги стрибального типу, через які ці комахи мають додаткову назву — стрибаючі комахи.
Як відрізнити сарану від інших комах цього ряду?
Ряд Прямокрилі (Orthoptera) поділяється на два підряди – коротковусі прямокрилі (Caelifera) та довговусі прямокрилі (Ensifera). Сарана відноситься до підряду коротковусих прямокрилих, а коники і цвіркуни до підряду довговусі прямокрилі. Сама назва підряду говорить про те, що сарана має короткі вусики, а коники і цвіркуни - довгі. Відрізнити комах одна від іншої здалеку досить складно.
Багато хто орієнтується на колір, але зелений коник може бути і сірим, і коричневим — все залежить від його місця проживання. Більшість коників всеїдні з нахилом до хижацтва, вночі полюють на інших комах. Саранові ж живляться лише рослинною їжею, сарана володіє потужними щелепами, які дозволяють буквально згризати все, що трапляється їй на шляху. Також відмінною ознакою коників і цвіркунів є їхня здатність блискавично й високо стрибати, а також уміння створювати неповторний стрекочучий звук. Проте коники, на відміну від цвіркунів, цвіркочуть лише вдень. А ще коники здатні до польоту.
Коники і цвіркуни ведуть лише поодинокий спосіб життя, а окремі види саранових можуть вести стадний спосіб життя та володіють здатністю
до масового розмноження і міграції. Так як, ці всі види мають багато спільного, то інодісарану називають «короткорогими кониками», або «коники, що рояться».
Які види саранових поширені в Україні?
В України поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська
(Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L), єгипетської сарани (Anacridium aegyptium), загалом до 20 видів.
Сарана перелітна.
Тіло велике, 3,5-5,5 см у довжину, від зеленого до бурого, вкрите дрібними бурими плямами. Є одним з найтиповіших представників сарани. Комаха існує у двох формах — поодинокій і стадній, які відрізняються між собою як за зовнішніми ознаками, так і за поведінкою і способом життя. Поодинока фаза на відміну від стадної не має перетяжки на передньоспинці, але вона здавлена з боків, її передній край кутуватий (а не закруглений, як у стадної). Задні голені в поодинокої фази яскраво-червоні, тоді як у стадної — жовтуваті. Стадна форма здійснює великі міграції групами в мільйони особин та може повністю знищувати зелену рослинність. Впродовж багатьох століть масове розмноження сарани перелітної призводило до знищення врожаю сільськогосподарських рослин у країнах Середземномор'я, Близького Сходу, Центральної Азії й Африки.
Сарана єгипетська.
Дорослі самці виростають до 3–5,6 см завдовжки, тоді як самки досягають 46–70 мм завдовжки. Їхнє тіло зазвичай сіре, коричневе або оливкове, а вусики відносно короткі та міцні. Гомілкові кістки задніх лап блакитні, а стегнові кістки – помаранчеві. Задні стегнові кістки мають характерні темні мітки. Їх також легко впізнати за характерними очима, які мають вертикальні чорно-білі смуги. Їхня передньоспинка має спинну помаранчеву смугу та кілька маленьких білих плям. Крила прозорі з темними мітками.
Прус італійський.
Тіло дорослої комахи бурувато-сіре, іноді темніше чи світліше, довжиною 1,8-3,4 см. Передньогруди між передніми ногами мають характерний виступ. На передньоспинці є бокові гребні, її забарвлення однотонне. Задні крила рожеві біля основи.
Задні стегна короткі та широкі, з внутрішнього боку червоні чи фіолетові. Гомілки задніх ніг червоного кольору.
Коли сарана є небезпечною?
Саранові є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази. Сарана стає небезпечною під час масового розмноження імаго стадної фази, які, збираючись у велетенські зграї можуть переміщуватися та атакувати ліси, луки та сільськогосподарські угіддя. Ареал поширення, чисельність тшкодочинність шкідника збільшується в умовах посушливої погоди.
У разі масового розвитку і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема саранових, і потреби в додаткових заходах та ресурсах щодо їх локалізації і ліквідації відповідно до ст. 14 Закону України «Про захист рослин» на території населеного пункту, району, області, декількох областей вводиться особливий режим захисту рослин.
Як боротися з сараною?
Оскільки більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, найефективнішими заходами є дискування, боронування або оранка восени всієї площі. Захисні заходи проти саранових необхідно проводити за чисельності шкідника, що перевищує економічний поріг шкідливості (2-5 екз. / 1 м² італійського пруса, інших стадних видів саранових – 10-15 екз. / 1 м².). За потреби — застосовувати інсектициди, внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів з дотриманням регламентів їх застосування.
Що робити, якщо є підозра на виявлення саранових в Чернівецькій області?
Невідкладно інформуйте управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за адресою: м.Чернівці, вул. Сторожинецька 115.
Не панікуйте і пам’ятайте, що саранові є звичайними представниками ентомофауни, як і інші комахи. Загрозу для рослинності становлять лише при масовому розмноженні.
Наталія Костюк,
Державний фітосанітарний
інспектор ГУ Держпрожспоживслужби
в Чернівецькій області
